| шелестли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шелестли́вий | шелестли́ва | шелестли́ве | шелестли́ві |
| родовий | шелестли́вого | шелестли́вої | шелестли́вого | шелестли́вих |
| давальний | шелестли́вому | шелестли́вій | шелестли́вому | шелестли́вим |
| знахідний | шелестли́вий | шелестли́ву | шелестли́ве | шелестли́ві |
| орудний | шелестли́вим | шелестли́вою | шелестли́вим | шелестли́вими |
| місцевий | на/у шелестли́вому, шелестли́вім | на/у шелестли́вій | на/у шелестли́вому, шелестли́вім | на/у шелестли́вих |
| [рідко] | ||||