| | |
| шепоті́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шепоті́тися, шепоті́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шепоті́мося, шепоті́мось, шепоті́мся |
| 2 особа | шепоти́ся, шепоти́сь | шепоті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепоті́тимуся, шепоті́тимусь | шепоті́тимемося, шепоті́тимемось, шепоті́тимемся |
| 2 особа | шепоті́тимешся | шепоті́тиметеся, шепоті́тиметесь |
| 3 особа | шепоті́тиметься | шепоті́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шепочу́ся, шепочу́сь | шепотимо́ся, шепотимо́сь, шепоти́мся |
| 2 особа | шепоти́шся | шепотите́ся, шепотите́сь |
| 3 особа | шепоти́ться | шепотя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шепотячи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шепоті́вся, шепоті́всь | шепоті́лися, шепоті́лись |
| жін. р. | шепоті́лася, шепоті́лась |
| сер. р. | шепоті́лося, шепоті́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шепоті́вшись |
