| | |
| шинкарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шинкарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шинкарю́ймо |
| 2 особа | шинкарю́й | шинкарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шинкарюва́тиму | шинкарюва́тимемо, шинкарюва́тимем |
| 2 особа | шинкарюва́тимеш | шинкарюва́тимете |
| 3 особа | шинкарюва́тиме | шинкарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шинкарю́ю | шинкарю́ємо, шинкарю́єм |
| 2 особа | шинкарю́єш | шинкарю́єте |
| 3 особа | шинкарю́є | шинкарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шинкарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шинкарюва́в | шинкарюва́ли |
| жін. р. | шинкарюва́ла |
| сер. р. | шинкарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шинкарюва́вши |
