| шти́бель – іменник чоловічого роду | ||
| (маківка (вершина) церковного даху) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шти́бель | шти́белі |
| родовий | шти́беля | шти́белів |
| давальний | шти́белю, шти́белеві | шти́белям |
| знахідний | шти́бель | шти́белі |
| орудний | шти́белем | шти́белями |
| місцевий | на/у шти́белі, шти́белю | на/у шти́белях |
| кличний | шти́белю* | шти́белі* |
| [діал.] |