| | |
| шурува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шурува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шуру́ймо |
| 2 особа | шуру́й | шуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шурува́тиму | шурува́тимемо, шурува́тимем |
| 2 особа | шурува́тимеш | шурува́тимете |
| 3 особа | шурува́тиме | шурува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шуру́ю | шуру́ємо, шуру́єм |
| 2 особа | шуру́єш | шуру́єте |
| 3 особа | шуру́є | шуру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шуру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шурува́в | шурува́ли |
| жін. р. | шурува́ла |
| сер. р. | шурува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| шуро́ваний |
| Безособова форма |
| шуро́вано |
| Дієприслівник |
| шурува́вши |
