| | |
| щасли́витися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути щасливим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щасли́витися, щасли́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щасли́вмося, щасли́вмось |
| 2 особа | щасли́вся | щасли́втеся, щасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щасли́витимуся, щасли́витимусь | щасли́витимемося, щасли́витимемось, щасли́витимемся |
| 2 особа | щасли́витимешся | щасли́витиметеся, щасли́витиметесь |
| 3 особа | щасли́витиметься | щасли́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щасли́влюся, щасли́влюсь | щасли́вимося, щасли́вимось, щасли́вимся |
| 2 особа | щасли́вишся | щасли́витеся, щасли́витесь |
| 3 особа | щасли́виться | щасли́вляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щасли́влячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щасли́вився, щасли́вивсь | щасли́вилися, щасли́вились |
| жін. р. | щасли́вилася, щасли́вилась |
| сер. р. | щасли́вилося, щасли́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| щасли́вившись |
