щемітни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | щемітни́й | щемітна́ | щемітне́ | щемітні́ |
родовий | щемітно́го | щемітно́ї | щемітно́го | щемітни́х |
давальний | щемітно́му | щемітні́й | щемітно́му | щемітни́м |
знахідний | щемітни́й | щемітну́ | щемітне́ | щемітні́ |
орудний | щемітни́м | щемітно́ю | щемітни́м | щемітни́ми |
місцевий | на/у щемітно́му, щемітні́м | на/у щемітні́й | на/у щемітно́му, щемітні́м | на/у щемітни́х |