Skip to content
Софі похололими вухами чує, як голос принцеси стає тихий, ледве чутний,тьмяний: — …
А чого голос став такий тьмяний, стиснутий? …
Голос уже не тьмяний, не рівний, не грізно величний, а дзвінкий, металічне ляскливий, нестримний, бризкає розпаленими шматками сліпучої, назбираної ненависті.
