щеня́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | щеня́чий | щеня́ча | щеня́че | щеня́чі |
родовий | щеня́чого | щеня́чої | щеня́чого | щеня́чих |
давальний | щеня́чому | щеня́чій | щеня́чому | щеня́чим |
знахідний | щеня́чий, щеня́чого | щеня́чу | щеня́че | щеня́чі, щеня́чих |
орудний | щеня́чим | щеня́чою | щеня́чим | щеня́чими |
місцевий | на/у щеня́чому, щеня́чім | на/у щеня́чій | на/у щеня́чому, щеня́чім | на/у щеня́чих |