| щирозло́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щирозло́тий | щирозло́та | щирозло́те | щирозло́ті |
| родовий | щирозло́того | щирозло́тої | щирозло́того | щирозло́тих |
| давальний | щирозло́тому | щирозло́тій | щирозло́тому | щирозло́тим |
| знахідний | щирозло́тий | щирозло́ту | щирозло́те | щирозло́ті |
| орудний | щирозло́тим | щирозло́тою | щирозло́тим | щирозло́тими |
| місцевий | на/у щирозло́тому, щирозло́тім | на/у щирозло́тій | на/у щирозло́тому, щирозло́тім | на/у щирозло́тих |
| [нар.-поет.] | ||||