| щурі́вчи́цький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щурі́вчи́цький | щурі́вчи́цька | щурі́вчи́цьке | щурі́вчи́цькі |
| родовий | щурі́вчи́цького | щурі́вчи́цької | щурі́вчи́цького | щурі́вчи́цьких |
| давальний | щурі́вчи́цькому | щурі́вчи́цькій | щурі́вчи́цькому | щурі́вчи́цьким |
| знахідний | щурі́вчи́цький, щурі́вчи́цького | щурі́вчи́цьку | щурі́вчи́цьке | щурі́вчи́цькі, щурі́вчи́цьких |
| орудний | щурі́вчи́цьким | щурі́вчи́цькою | щурі́вчи́цьким | щурі́вчи́цькими |
| місцевий | на/у щурі́вчи́цькому, щурі́вчи́цькім | на/у щурі́вчи́цькій | на/у щурі́вчи́цькому, щурі́вчи́цькім | на/у щурі́вчи́цьких |