Таблиця словозміни
| щу́чник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | щу́чник | |
| родовий | щу́чнику | |
| давальний | щу́чнику, щу́чникові | |
| знахідний | щу́чник | |
| орудний | щу́чником | |
| місцевий | на/у щу́чнику | |
| кличний | щу́чнику* | |
| щу́чник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | щу́чник | |
| родовий | щу́чнику | |
| давальний | щу́чнику, щу́чникові | |
| знахідний | щу́чник | |
| орудний | щу́чником | |
| місцевий | на/у щу́чнику | |
| кличний | щу́чнику* | |