| ювіле́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ювіле́йний | ювіле́йна | ювіле́йне | ювіле́йні |
| родовий | ювіле́йного | ювіле́йної | ювіле́йного | ювіле́йних |
| давальний | ювіле́йному | ювіле́йній | ювіле́йному | ювіле́йним |
| знахідний | ювіле́йний, ювіле́йного | ювіле́йну | ювіле́йне | ювіле́йні, ювіле́йних |
| орудний | ювіле́йним | ювіле́йною | ювіле́йним | ювіле́йними |
| місцевий | на/в ювіле́йному, ювіле́йнім | на/в ювіле́йній | на/в ювіле́йному, ювіле́йнім | на/в ювіле́йних |