я́влений – дієприкметник | ||||
(виявлений, показаний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | я́влений | я́влена | я́влене | я́влені |
родовий | я́вленого | я́вленої | я́вленого | я́влених |
давальний | я́вленому | я́вленій | я́вленому | я́вленим |
знахідний | я́влений, я́вленого | я́влену | я́влене | я́влені, я́влених |
орудний | я́вленим | я́вленою | я́вленим | я́вленими |
місцевий | на/в я́вленому, я́вленім | на/в я́вленій | на/в я́вленому, я́вленім | на/в я́влених |
[рідко] |