| яснови́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | яснови́дячий | яснови́дяча | яснови́дяче | яснови́дячі |
| родовий | яснови́дячого | яснови́дячої | яснови́дячого | яснови́дячих |
| давальний | яснови́дячому | яснови́дячій | яснови́дячому | яснови́дячим |
| знахідний | яснови́дячого, яснови́дячий | яснови́дячу | яснови́дяче | яснови́дячих, яснови́дячі |
| орудний | яснови́дячим | яснови́дячою | яснови́дячим | яснови́дячими |
| місцевий | на/в яснови́дячому, яснови́дячім | на/в яснови́дячій | на/в яснови́дячому, яснови́дячім | на/в яснови́дячих |