я́щурячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | я́щурячий | я́щуряча | я́щуряче | я́щурячі |
родовий | я́щурячого | я́щурячої | я́щурячого | я́щурячих |
давальний | я́щурячому | я́щурячій | я́щурячому | я́щурячим |
знахідний | я́щурячий, я́щурячого | я́щурячу | я́щуряче | я́щурячі, я́щурячих |
орудний | я́щурячим | я́щурячою | я́щурячим | я́щурячими |
місцевий | на/в я́щурячому, я́щурячім | на/в я́щурячій | на/в я́щурячому, я́щурячім | на/в я́щурячих |