я́щірячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | я́щірячий | я́щіряча | я́щіряче | я́щірячі |
родовий | я́щірячого | я́щірячої | я́щірячого | я́щірячих |
давальний | я́щірячому | я́щірячій | я́щірячому | я́щірячим |
знахідний | я́щірячий, я́щірячого | я́щірячу | я́щіряче | я́щірячі, я́щірячих |
орудний | я́щірячим | я́щірячою | я́щірячим | я́щірячими |
місцевий | на/в я́щірячому, я́щірячім | на/в я́щірячій | на/в я́щірячому, я́щірячім | на/в я́щірячих |