євангелі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | євангелі́чний | євангелі́чна | євангелі́чне | євангелі́чні |
родовий | євангелі́чного | євангелі́чної | євангелі́чного | євангелі́чних |
давальний | євангелі́чному | євангелі́чній | євангелі́чному | євангелі́чним |
знахідний | євангелі́чний | євангелі́чну | євангелі́чне | євангелі́чні |
орудний | євангелі́чним | євангелі́чною | євангелі́чним | євангелі́чними |
місцевий | на/в євангелі́чному, євангелі́чнім | на/в євангелі́чній | на/в євангелі́чному, євангелі́чнім | на/в євангелі́чних |