| європеїзо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | європеїзо́ваний | європеїзо́вана | європеїзо́ване | європеїзо́вані |
| родовий | європеїзо́ваного | європеїзо́ваної | європеїзо́ваного | європеїзо́ваних |
| давальний | європеїзо́ваному | європеїзо́ваній | європеїзо́ваному | європеїзо́ваним |
| знахідний | європеїзо́ваний, європеїзо́ваного | європеїзо́вану | європеїзо́ване | європеїзо́вані, європеїзо́ваних |
| орудний | європеїзо́ваним | європеїзо́ваною | європеїзо́ваним | європеїзо́ваними |
| місцевий | на/в європеїзо́ваному, європеїзо́ванім | на/в європеїзо́ваній | на/в європеїзо́ваному, європеїзо́ванім | на/в європеїзо́ваних |