| | | | |
| єдиноможли́вий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | єдиноможли́вий | єдиноможли́ва | єдиноможли́ве | єдиноможли́ві |
| родовий | єдиноможли́вого | єдиноможли́вої | єдиноможли́вого | єдиноможли́вих |
| давальний | єдиноможли́вому | єдиноможли́вій | єдиноможли́вому | єдиноможли́вим |
| знахідний | єдиноможли́вий, єдиноможли́вого | єдиноможли́ву | єдиноможли́ве | єдиноможли́ві, єдиноможли́вих |
| орудний | єдиноможли́вим | єдиноможли́вою | єдиноможли́вим | єдиноможли́вими |
| місцевий | на/в єдиноможли́вому, єдиноможли́вім | на/в єдиноможли́вій | на/в єдиноможли́вому, єдиноможли́вім | на/в єдиноможли́вих |
