| ізостати́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ізостати́чний | ізостати́чна | ізостати́чне | ізостати́чні |
| родовий | ізостати́чного | ізостати́чної | ізостати́чного | ізостати́чних |
| давальний | ізостати́чному | ізостати́чній | ізостати́чному | ізостати́чним |
| знахідний | ізостати́чний | ізостати́чну | ізостати́чне | ізостати́чні |
| орудний | ізостати́чним | ізостати́чною | ізостати́чним | ізостати́чними |
| місцевий | на/в ізостати́чному, ізостати́чнім | на/в ізостати́чній | на/в ізостати́чному, ізостати́чнім | на/в ізостати́чних |