| ізсли́знути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ізсли́знути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ізсли́знімо, ізсли́знім | |
| 2 особа | ізсли́зни | ізсли́зніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ізсли́зну | ізсли́знемо, ізсли́знем |
| 2 особа | ізсли́знеш | ізсли́знете |
| 3 особа | ізсли́зне | ізсли́знуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ізсли́з, ізсли́знув | ізсли́зли, ізсли́знули |
| жін.р. | ізсли́зла, ізсли́знула | |
| сер.р. | ізсли́зло, ізсли́знуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| ізсли́злий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ізсли́зши, ізсли́знувши | ||