| інвалю́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | інвалю́тний | інвалю́тна | інвалю́тне | інвалю́тні |
| родовий | інвалю́тного | інвалю́тної | інвалю́тного | інвалю́тних |
| давальний | інвалю́тному | інвалю́тній | інвалю́тному | інвалю́тним |
| знахідний | інвалю́тний | інвалю́тну | інвалю́тне | інвалю́тні |
| орудний | інвалю́тним | інвалю́тною | інвалю́тним | інвалю́тними |
| місцевий | на/в інвалю́тному, інвалю́тнім | на/в інвалю́тній | на/в інвалю́тному, інвалю́тнім | на/в інвалю́тних |