| | |
| інгібува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інгібува́тися, інгібува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | інгібува́тиметься | інгібува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | інгібу́ється | інгібу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інгібу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інгібува́вся, інгібува́всь | інгібува́лися, інгібува́лись |
| жін. р. | інгібува́лася, інгібува́лась |
| сер. р. | інгібува́лося, інгібува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| інгібува́вшись |
