| | |
| інкримінува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інкримінува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інкриміну́ймо |
| 2 особа | інкриміну́й | інкриміну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інкримінува́тиму | інкримінува́тимемо, інкримінува́тимем |
| 2 особа | інкримінува́тимеш | інкримінува́тимете |
| 3 особа | інкримінува́тиме | інкримінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інкриміну́ю | інкриміну́ємо, інкриміну́єм |
| 2 особа | інкриміну́єш | інкриміну́єте |
| 3 особа | інкриміну́є | інкриміну́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інкриміну́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інкримінува́в | інкримінува́ли |
| жін. р. | інкримінува́ла |
| сер. р. | інкримінува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інкриміно́ваний |
| Безособова форма |
| інкриміно́вано |
| Дієприслівник |
| інкримінува́вши |
