| | |
| інсинуюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інсинуюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інсиную́ймо |
| 2 особа | інсиную́й | інсиную́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інсинуюва́тиму | інсинуюва́тимемо, інсинуюва́тимем |
| 2 особа | інсинуюва́тимеш | інсинуюва́тимете |
| 3 особа | інсинуюва́тиме | інсинуюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інсиную́ю | інсиную́ємо, інсиную́єм |
| 2 особа | інсиную́єш | інсиную́єте |
| 3 особа | інсиную́є | інсиную́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інсиную́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інсинуюва́в | інсинуюва́ли |
| жін. р. | інсинуюва́ла |
| сер. р. | інсинуюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інсинуйо́ваний |
| Безособова форма |
| інсинуйо́вано |
| Дієприслівник |
| інсинуюва́вши |
