| | |
| інсолюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інсолюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інсолю́ймо |
| 2 особа | інсолю́й | інсолю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інсолюва́тиму | інсолюва́тимемо, інсолюва́тимем |
| 2 особа | інсолюва́тимеш | інсолюва́тимете |
| 3 особа | інсолюва́тиме | інсолюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інсолю́ю | інсолю́ємо, інсолю́єм |
| 2 особа | інсолю́єш | інсолю́єте |
| 3 особа | інсолю́є | інсолю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інсолю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інсолюва́в | інсолюва́ли |
| жін. р. | інсолюва́ла |
| сер. р. | інсолюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інсоль́ований |
| Безособова форма |
| інсоль́овано |
| Дієприслівник |
| інсолюва́вши |
