| | |
| інтерпелюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтерпелюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтерпелю́ймо |
| 2 особа | інтерпелю́й | інтерпелю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтерпелюва́тиму | інтерпелюва́тимемо, інтерпелюва́тимем |
| 2 особа | інтерпелюва́тимеш | інтерпелюва́тимете |
| 3 особа | інтерпелюва́тиме | інтерпелюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інтерпелю́ю | інтерпелю́ємо, інтерпелю́єм |
| 2 особа | інтерпелю́єш | інтерпелю́єте |
| 3 особа | інтерпелю́є | інтерпелю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтерпелю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтерпелюва́в | інтерпелюва́ли |
| жін. р. | інтерпелюва́ла |
| сер. р. | інтерпелюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| інтерпелюва́вши |
