і́стиннісний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | і́стиннісний | і́стиннісна | і́стиннісне | і́стиннісні |
родовий | і́стиннісного | і́стиннісної | і́стиннісного | і́стиннісних |
давальний | і́стиннісному | і́стиннісній | і́стиннісному | і́стиннісним |
знахідний | і́стиннісний | і́стиннісну | і́стиннісне | і́стиннісні |
орудний | і́стиннісним | і́стиннісною | і́стиннісним | і́стиннісними |
місцевий | на/в і́стиннісному, і́стинніснім | на/в і́стиннісній | на/в і́стиннісному, і́стинніснім | на/в і́стиннісних |