ґеше́фтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ґеше́фтний | ґеше́фтна | ґеше́фтне | ґеше́фтні |
родовий | ґеше́фтного | ґеше́фтної | ґеше́фтного | ґеше́фтних |
давальний | ґеше́фтному | ґеше́фтній | ґеше́фтному | ґеше́фтним |
знахідний | ґеше́фтний | ґеше́фтну | ґеше́фтне | ґеше́фтні |
орудний | ґеше́фтним | ґеше́фтною | ґеше́фтним | ґеше́фтними |
місцевий | на/у ґеше́фтному, ґеше́фтнім | на/у ґеше́фтній | на/у ґеше́фтному, ґеше́фтнім | на/у ґеше́фтних |