| ґе́ґнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ґе́ґнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ґе́ґнімо, ґе́ґнім | |
| 2 особа | ґе́ґни | ґе́ґніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ґе́ґну | ґе́ґнемо, ґе́ґнем |
| 2 особа | ґе́ґнеш | ґе́ґнете |
| 3 особа | ґе́ґне | ґе́ґнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ґе́ґнув | ґе́ґнули |
| жін.р. | ґе́ґнула | |
| сер.р. | ґе́ґнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ґе́ґнувши | ||