ґрунтобето́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ґрунтобето́нний | ґрунтобето́нна | ґрунтобето́нне | ґрунтобето́нні |
родовий | ґрунтобето́нного | ґрунтобето́нної | ґрунтобето́нного | ґрунтобето́нних |
давальний | ґрунтобето́нному | ґрунтобето́нній | ґрунтобето́нному | ґрунтобето́нним |
знахідний | ґрунтобето́нний | ґрунтобето́нну | ґрунтобето́нне | ґрунтобето́нні |
орудний | ґрунтобето́нним | ґрунтобето́нною | ґрунтобето́нним | ґрунтобето́нними |
місцевий | на/у ґрунтобето́нному, ґрунтобето́ннім | на/у ґрунтобето́нній | на/у ґрунтобето́нному, ґрунтобето́ннім | на/у ґрунтобето́нних |