ґрунтови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ґрунтови́й | ґрунтова́ | ґрунтове́ | ґрунтові́ |
родовий | ґрунтово́го | ґрунтово́ї | ґрунтово́го | ґрунтови́х |
давальний | ґрунтово́му | ґрунтові́й | ґрунтово́му | ґрунтови́м |
знахідний | ґрунтови́й | ґрунтову́ | ґрунтове́ | ґрунтові́ |
орудний | ґрунтови́м | ґрунтово́ю | ґрунтови́м | ґрунтови́ми |
місцевий | на/у ґрунтово́му, ґрунтові́м | на/у ґрунтові́й | на/у ґрунтово́му, ґрунтові́м | на/у ґрунтови́х |