ґрунто́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ґрунто́вний | ґрунто́вна | ґрунто́вне | ґрунто́вні |
родовий | ґрунто́вного | ґрунто́вної | ґрунто́вного | ґрунто́вних |
давальний | ґрунто́вному | ґрунто́вній | ґрунто́вному | ґрунто́вним |
знахідний | ґрунто́вний | ґрунто́вну | ґрунто́вне | ґрунто́вні |
орудний | ґрунто́вним | ґрунто́вною | ґрунто́вним | ґрунто́вними |
місцевий | на/у ґрунто́вному, ґрунто́внім | на/у ґрунто́вній | на/у ґрунто́вному, ґрунто́внім | на/у ґрунто́вних |