| абераці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абераці́йний | абераці́йна | абераці́йне | абераці́йні |
| родовий | абераці́йного | абераці́йної | абераці́йного | абераці́йних |
| давальний | абераці́йному | абераці́йній | абераці́йному | абераці́йним |
| знахідний | абераці́йний | абераці́йну | абераці́йне | абераці́йні |
| орудний | абераці́йним | абераці́йною | абераці́йним | абераці́йними |
| місцевий | на/в абераці́йному, абераці́йнім | на/в абераці́йній | на/в абераці́йному, абераці́йнім | на/в абераці́йних |