| | |
| абонува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | абонува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | абону́ймо |
| 2 особа | абону́й | абону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | абонува́тиму | абонува́тимемо, абонува́тимем |
| 2 особа | абонува́тимеш | абонува́тимете |
| 3 особа | абонува́тиме | абонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | абону́ю | абону́ємо, абону́єм |
| 2 особа | абону́єш | абону́єте |
| 3 особа | абону́є | абону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| абону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | абонува́в | абонува́ли |
| жін. р. | абонува́ла |
| сер. р. | абонува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| абоно́ваний |
| Безособова форма |
| абоно́вано |
| Дієприслівник |
| абонува́вши |
