| | |
| абордува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | абордува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | аборду́ймо |
| 2 особа | аборду́й | аборду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | абордува́тиму | абордува́тимемо, абордува́тимем |
| 2 особа | абордува́тимеш | абордува́тимете |
| 3 особа | абордува́тиме | абордува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | аборду́ю | аборду́ємо, аборду́єм |
| 2 особа | аборду́єш | аборду́єте |
| 3 особа | аборду́є | аборду́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| аборду́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | абордува́в | абордува́ли |
| жін. р. | абордува́ла |
| сер. р. | абордува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| абордо́ваний |
| Безособова форма |
| абордо́вано |
| Дієприслівник |
| абордува́вши |
