| | |
| авансува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | авансува́тися, авансува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | авансу́ймося, авансу́ймось |
| 2 особа | авансу́йся, авансу́йсь | авансу́йтеся, авансу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | авансува́тимуся, авансува́тимусь | авансува́тимемося, авансува́тимемось, авансува́тимемся |
| 2 особа | авансува́тимешся | авансува́тиметеся, авансува́тиметесь |
| 3 особа | авансува́тиметься | авансува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | авансу́юся, авансу́юсь | авансу́ємося, авансу́ємось, авансу́ємся |
| 2 особа | авансу́єшся | авансу́єтеся, авансу́єтесь |
| 3 особа | авансу́ється | авансу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| авансу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | авансува́вся, авансува́всь | авансува́лися, авансува́лись |
| жін. р. | авансува́лася, авансува́лась |
| сер. р. | авансува́лося, авансува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| авансува́вшись |
