| | |
| авансува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | авансува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | авансу́ймо |
| 2 особа | авансу́й | авансу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | авансува́тиму | авансува́тимемо, авансува́тимем |
| 2 особа | авансува́тимеш | авансува́тимете |
| 3 особа | авансува́тиме | авансува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | авансу́ю | авансу́ємо, авансу́єм |
| 2 особа | авансу́єш | авансу́єте |
| 3 особа | авансу́є | авансу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| авансу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | авансува́в | авансува́ли |
| жін. р. | авансува́ла |
| сер. р. | авансува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| авансо́ваний |
| Безособова форма |
| авансо́вано |
| Дієприслівник |
| авансува́вши |
