| | |
| автомобілізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | автомобілізува́тися, автомобілізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | автомобілізу́ймося, автомобілізу́ймось |
| 2 особа | автомобілізу́йся, автомобілізу́йсь | автомобілізу́йтеся, автомобілізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | автомобілізува́тимуся, автомобілізува́тимусь | автомобілізува́тимемося, автомобілізува́тимемось, автомобілізува́тимемся |
| 2 особа | автомобілізува́тимешся | автомобілізува́тиметеся, автомобілізува́тиметесь |
| 3 особа | автомобілізува́тиметься | автомобілізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | автомобілізу́юся, автомобілізу́юсь | автомобілізу́ємося, автомобілізу́ємось, автомобілізу́ємся |
| 2 особа | автомобілізу́єшся | автомобілізу́єтеся, автомобілізу́єтесь |
| 3 особа | автомобілізу́ється | автомобілізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| автомобілізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | автомобілізува́вся, автомобілізува́всь | автомобілізува́лися, автомобілізува́лись |
| жін. р. | автомобілізува́лася, автомобілізува́лась |
| сер. р. | автомобілізува́лося, автомобілізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| автомобілізува́вшись |
