| | |
| адресува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | адресува́тися, адресува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | адресу́ймося, адресу́ймось |
| 2 особа | адресу́йся, адресу́йсь | адресу́йтеся, адресу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | адресува́тимуся, адресува́тимусь | адресува́тимемося, адресува́тимемось, адресува́тимемся |
| 2 особа | адресува́тимешся | адресува́тиметеся, адресува́тиметесь |
| 3 особа | адресува́тиметься | адресува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | адресу́юся, адресу́юсь | адресу́ємося, адресу́ємось, адресу́ємся |
| 2 особа | адресу́єшся | адресу́єтеся, адресу́єтесь |
| 3 особа | адресу́ється | адресу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| адресу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | адресува́вся, адресува́всь | адресува́лися, адресува́лись |
| жін. р. | адресува́лася, адресува́лась |
| сер. р. | адресува́лося, адресува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| адресува́вшись |
