| | |
| амонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | амонізува́тися, амонізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | амонізува́тиметься | амонізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | амонізу́ється | амонізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| амонізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | амонізува́вся, амонізува́всь | амонізува́лися, амонізува́лись |
| жін. р. | амонізува́лася, амонізува́лась |
| сер. р. | амонізува́лося, амонізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| амонізува́вшись |
