| | | | |
| апологетизо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | апологетизо́ваний | апологетизо́вана | апологетизо́ване | апологетизо́вані |
| родовий | апологетизо́ваного | апологетизо́ваної | апологетизо́ваного | апологетизо́ваних |
| давальний | апологетизо́ваному | апологетизо́ваній | апологетизо́ваному | апологетизо́ваним |
| знахідний | апологетизо́ваний, апологетизо́ваного | апологетизо́вану | апологетизо́ване | апологетизо́вані, апологетизо́ваних |
| орудний | апологетизо́ваним | апологетизо́ваною | апологетизо́ваним | апологетизо́ваними |
| місцевий | на/в апологетизо́ваному, апологетизо́ванім | на/в апологетизо́ваній | на/в апологетизо́ваному, апологетизо́ванім | на/в апологетизо́ваних |
