| апологетизува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | апологетизува́ння | |
| родовий | апологетизува́ння | |
| давальний | апологетизува́нню | |
| знахідний | апологетизува́ння | |
| орудний | апологетизува́нням | |
| місцевий | на/в апологетизува́нні, апологетизува́нню | |
| кличний | апологетизува́ння* |