| апологізува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | апологізува́ння | |
| родовий | апологізува́ння | |
| давальний | апологізува́нню | |
| знахідний | апологізува́ння | |
| орудний | апологізува́нням | |
| місцевий | на/в апологізува́нні, апологізува́нню | |
| кличний | апологізува́ння* |