| | |
| апологізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | апологізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | апологізу́ймо |
| 2 особа | апологізу́й | апологізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | апологізува́тиму | апологізува́тимемо, апологізува́тимем |
| 2 особа | апологізува́тимеш | апологізува́тимете |
| 3 особа | апологізува́тиме | апологізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | апологізу́ю | апологізу́ємо, апологізу́єм |
| 2 особа | апологізу́єш | апологізу́єте |
| 3 особа | апологізу́є | апологізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| апологізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | апологізува́в | апологізува́ли |
| жін. р. | апологізува́ла |
| сер. р. | апологізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| апологізо́ваний |
| Безособова форма |
| апологізо́вано |
| Дієприслівник |
| апологізува́вши |
