| | |
| аргументува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | аргументува́тися, аргументува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | аргументува́тиметься | аргументува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | аргументу́ється | аргументу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| аргументу́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | аргументува́вся, аргументува́всь | аргументува́лися, аргументува́лись |
| жін. р. | аргументува́лася, аргументува́лась |
| сер. р. | аргументува́лося, аргументува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| аргументува́вшись |
