| артикуляці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | артикуляці́йний | артикуляці́йна | артикуляці́йне | артикуляці́йні |
| родовий | артикуляці́йного | артикуляці́йної | артикуляці́йного | артикуляці́йних |
| давальний | артикуляці́йному | артикуляці́йній | артикуляці́йному | артикуляці́йним |
| знахідний | артикуляці́йний, артикуляці́йного | артикуляці́йну | артикуляці́йне | артикуляці́йні, артикуляці́йних |
| орудний | артикуляці́йним | артикуляці́йною | артикуляці́йним | артикуляці́йними |
| місцевий | на/в артикуляці́йному, артикуляці́йнім | на/в артикуляці́йній | на/в артикуляці́йному, артикуляці́йнім | на/в артикуляці́йних |