аутоге́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аутоге́нний | аутоге́нна | аутоге́нне | аутоге́нні |
родовий | аутоге́нного | аутоге́нної | аутоге́нного | аутоге́нних |
давальний | аутоге́нному | аутоге́нній | аутоге́нному | аутоге́нним |
знахідний | аутоге́нний, аутоге́нного | аутоге́нну | аутоге́нне | аутоге́нні, аутоге́нних |
орудний | аутоге́нним | аутоге́нною | аутоге́нним | аутоге́нними |
місцевий | на/в аутоге́нному, аутоге́ннім | на/в аутоге́нній | на/в аутоге́нному, аутоге́ннім | на/в аутоге́нних |