аутоіму́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аутоіму́нний | аутоіму́нна | аутоіму́нне | аутоіму́нні |
родовий | аутоіму́нного | аутоіму́нної | аутоіму́нного | аутоіму́нних |
давальний | аутоіму́нному | аутоіму́нній | аутоіму́нному | аутоіму́нним |
знахідний | аутоіму́нний | аутоіму́нну | аутоіму́нне | аутоіму́нні |
орудний | аутоіму́нним | аутоіму́нною | аутоіму́нним | аутоіму́нними |
місцевий | на/в аутоіму́нному, аутоіму́ннім | на/в аутоіму́нній | на/в аутоіму́нному, аутоіму́ннім | на/в аутоіму́нних |